Археология Львова и Львовской области

[Юлли]

Археологічні відкриття в Україні 1999-2000. Стр. 26-27.

Мацкевий Л.Г. Дослідження Львівської обласної експедиції Інституту українознавства НАН України 1999 р.

[Юлли]

Археологічні відкриття в Україні 2001-2002. Стр. 182-184.

Мацкевий Л.Г., Бойко Л.В. Роботи Львівської обласної експедиції Інституту українознавства НАН України 2002 р.

[Юлли]

Л.Г. Мацкевий. Роботи Прикарпатської, Городоцької і Львівської обласної експедицій // Восточноевропейский археологический журнал, 2(15) март-апрель 2002


Роботи Прикарпатської експедиції Iституту українознавства ім. I.Крип’якевича НАН України здійснювались завдяки запрошенню Косівської адміністрації. Відкрито пам’ятки доби мезоліту в Косівському районі Iвано-Франківської області, поблизу сіл Космач і Шешори. Це стоянка Шешори I (уроч. Замчище) на північно-cхідній околиці села (розкоп 20 м2), Шешори II (Центр) за 1 км на пiвнічний схiд вiд церкви, а також Космач II (Мис) на пiвденнiй околицi села за пiвдороги вiд церкви до печери Довбуша. Номенклатура виробiв, мiкролiтоїднiсть i високий вiдсоток знарядь, серед яких переважають скребки, дозволяють вiдносити їх до групи пам’яток типу Лука II-Кам’яниця II культури Незвисько-Оселiвка. Окремi крем’янi артефакти та зуб мамонта дозволяють припускати заселення цiєї території вже в палеолiті. Крiм пам’яток пiд вiдкритим небом, обстежено й понад 40 печерних порожнин регiону. Найбiльш важливi результати зафiксованi при зачистках у печерi Шешори III (Центр) на захiд вiд уроч. Замище I в печерi Довбуша, де виявленi матерiали XVIII-XX ст., пов’язанi з опришками та свiтовими вiйнами.

Городоцькою експедицiєю рятiвної археологiчної служби (директор В.I. Iвановський) IУ НАН України проведенi охоронно-рятiвнi дослiдження в с. Мшана Городоцького р-ну Львiвської областi в мiсцях каналiв, гiдротехнiчних, iнших мелiоративних споруд. Було обстежено 8 пам’яток, вiдомих з робiт 1939, 1974, 1977 рр., а також вiдкрито ще 6 пунктiв. На стоянцi Мшана X (Острiвець-Копань), за 0,6 км на пiвнiч вiд греко-католицької церкви, проведенi розкопки на площi 64 м2. Зафiксовано культурний шар доби мезолiту (643 крем’янi артефакти). Вiдзначимо 74 знаряддя, серед яких 28 скребкiв, 6 скобелiв, по 4 рiзця i рiзчика, 15 ножiв, наконечник і скобель-нiж, а також 15 трапецiй. Комплекс вiднесений до групи пам’яток типу Баранне I мiсцевої локальної культури Кам’янця-Баранне. Верхнiй шар представлений 250 уламками посуду та кам’яними виробами доби енеолiту. Важливi матерiали вiдкритi також і на iнших пам’ятках. На Мшанi IX (Задвiр’я) на пiвнiчнiй околицi села було зафіксовано поселення доби енеоліту, на Мшанi XI (Гора) на пiвнiчно-схiднiй околицi села i на Мшанi XII (Застав’єни-Мальчицьке) в 1,5 км на пiвнiч від церкви - мезолiту і енеолiту, а на Мшанi XIII (Застав’єни-Хутiр) в 1,6 км на пiвнiч вiд церкви і на Мшанi XIV (Застав’єни-Хутiр I) в 1,7 км на пiвнiчний схiд вiд церкви - вироби доби мезолiту.

Львiвською обласною експедицією IУ НАН України вiдкрито та обстежено 14 пам’яток. Найбільш значнi роботи проведенi на пунктi Львів VII в ур. Чортова (Чатова) скеля у межах навісу Романа і площадки перед ним. Дослідження здійснені у співдружності із Винниківським краєзнавчим музеєм (директор I.В. Тимець). Пам’ятка розташована за 1,35 км на схід від межі м. Львова і в 1,45 км на південь від с. Лисиничі. Розкопано 25 м2на глибину до 400 см від поверхні. За визначенням М.С. Демедюка та спорово-пилковим аналізом, відклади членуються на 4 літологічні горизонти, два верхні з яких віднесені до голоцену, а два нижніх - до кінця плейстоцену. В горизонті I у сучасному супіщаному грунті зафіксовані матеріали XVIII-XX ст., а також фрагменти посуду доби раннього заліза (скіфський період) та численні кістки тварин, в тому числі одомашнених (велика рогата худоба, кінь, коза-вівця тощо), визначення яких частково проведено В.В. Гуменюком і К.А. Татариновим. У горизонті II у супіску, на глибинах від 50-65 см до 135-140 см від поверхні, виявлені рештки тільки диких тварин (олень благородний і північний, лисиця, борсук, птахи тощо) і крем’яні вироби, в тому числі пірамідальний нуклеус, скребки та ножі. Комплекс віднесений до мезоліту, що підтверджує і датування по С14 (Ки-5413, -8500?70 років від наших днів). У горизонті III (від 135-140 до 200-205 см від поверхні), в суглинках із значним умістом брил вапнистих грубозернистих сірих пісковиків діаметром до 2 м, як стверджує I.М. Гуньовський наявні рештки мамонта, північного оленя, птахів, інших тварин, а з крем’яних виробів - скребки, різці, проколки та ножі. Крім того, фіксуються кістяні знаряддя і прояви палеолітичного мистецтва - зображення куреня або променів сонця, X-подібні знаки, паралельні заглиблення тощо. Комплекс віднесений до кінця палеоліту (Ки-5414, -11800?90 і Ки-5412, -13500?110 років від н.д.). У горизонті IV в лесоподібному суглинку із значним умістом брил пісковику простежені кістки мамонта, північного оленя, первісного коня, сіноставця, лемінга, інших тварин, а з кам’яних і кістяних виробів - скребло, ножі та проколки. Датований комплекс пізнім палеолітом (Ки-5415, -27200?170 років від наших днів).

На пункті Львів V (Медова печера) на південно-східній околиці міста, закладено 8 шурфів 1?2 м, у яких знайдено матеріали XVIII-XIX і XX ст., переважно військового призначення, та кераміка. Аналогічні результати отримані й у гроті Львів VI (Лиса гора) в центральній частині Львова, в шурфі 2?2 м, глибиною до 3,5 м, прокопаному також до скельного дна.

В печерному ансамблі Прийма I (Німеча), за 1 км на південний захід від с. Прийма Миколаївського р-ну, при зачистці зафіксовано матеріали доби раннього заліза, XVIII-XIX ст. (верхній навіс), XVIII-XIX ст. (нижня печера), а також датовані мустьєрською добою (верхній поверх-грот). В навісі Прийма VII (Німеча), за 0,75 км на південний захід від села, при зачистці зібрані кістки тварин, в тому числі вістря із рогу оленя, віднесене до V тис. до н.е. В навісі Прийма VIII (Німеча), за 0,91 км на південний захід від села, при шурфовці до скельного дна (8 м2) виявлені кістки тварин і уламки посуду XVIII-XIX ст., а в гроті Верин VII (Піднадійське), за 0,5 км на північний схід від села, при зачистці виявлені матеріали XVIII-XIX ст. В печері Щирець III (Золота або Церковна гора) на західній околиці смт Щирець Пустомитівського р-ну, в шурфі 1?3 м, глибиною 95 см (досягнуто скельне дно) виявлені матеріали майже виключно XX ст., переважно військового призначення, а також керамічний та скляний посуд.

Під відкритим небом у межах території, що підлягає юрисдикції Львівської мерії, зібрано підйомний матеріал X-XI ст. (Київська Русь) на поселенні Рудне VIII (Лісне) в 0,65 км на північний захід від смт Рудне та Брюховичі X (Садок на мису) в 0,1 км на північ від вул. Потічкової. В Миколаївському районі відкриті поселення Верин VIII (Верениця) за 0,75 км на північ від села Пісочне I (Колонія) за 1 км на південь від села (доба мезоліту та енеоліту) і Розвадів II (Діброва) в 1 км на схід від села (мезоліт). У Буському р-ні досліджено пункт Новосілки II (Хутір) за 0,8 км на південь від села, де знайдено крем’яні вироби доби мезоліту.

http://archaeology.kiev.ua/journal/020302/matskevy.htm